З досвіду роботи класного керівника

ОПИС ДОСВІДУ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Добровеличківського начально-виховного комплексу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-гімназія»

Макаренко Катерини Степанівни

Як швидко спливають шкільні дні, шикуються  в низку тижнів, місяців, років…

    Дуже важливо зробити так, щоб час, прожитий дітьми у стінах рідної школи, залишився в пам'яті яскравим, насиченим подіями, радісними відкриттями.

   Добре, коли поряд з дитиною,яка підіймається по власній драбині успіху, йде творчий,активний, розумний вчитель.

        Основне призначення класного керівника, на мою думку, - це максимальний розвиток кожної дитини, збереження його неповторної особистості, розкриття потенційних талантів.

        Спираючись на методичну, науково-правову базу, у наслідок обміну досвідом на шкільних семінарах класних керівників, за допомогою вивчення сімей учнів мого класу, я означила форми та методи виховної роботи, які необхідні для втілення цілей та задач, які сформульовані як пріоритетні у моїй виховній роботі.

    Наразі, я використовую сучасні форми роботи класного керівника,які  дійсно мають позитивний вплив на виховний процес:

-         Колективні форми: поїздки  у музеї, храми, історичні місця, суспільно вагомі проекти ( волонтерська діяльність з ветераном Великої Вітчизняної війни Жолуденком А.В.), художньо-естетична діяльність, участь у  шкільних та районних конкурсах, класних та шкільних святах,  спортивних змаганнях, колективна творча справа (КТС), ведення літопису класного колективу у фотографіях, похід, трудовий десант.

-         Активні та групові форми: диспути, моніторингові практикуми, тренінги, «мозковий штурм».

-         Індивідуальні форми: бесіди, консультації, самотестування, зустрічі з батьками при розв’язуванні важких життєвих ситуацій, спільні бесіди з вчителями - предметниками.

 «Колектив, який здатен виховувати особистість, складається із особистостей.»

Для мене це один з найважливіших принципів виховання, який неможливо реалізувати без створення виховного простору.

Виховний простір, на мою думку, — це не тільки середовище, а й духовний простір учня і педагога, це простір культури, що впливає на розвиток особистості. У ньому має бути представлений весь спектр цінностей культури і культурних форм життя. Це простір соціальних, культурних, життєвих виборів особистості.

                Основні напрямки моєї виховної роботи

1.     Ціннісне ставлення вихованців до себе.

           Виховними досягненнями цього напрямку є

- усвідомлення власної індивідуальності, неповторності;

- виховання самоповаги;

- формування емоційної культури;

- навичок самотворення,

   життєтворення;

- стремління до ідеалу.

Для цього я проводжу бесіди  та тренінги за темами:

"Яка людина заслуговує  на  повагу інших", "Ким бути і яким бути",  "Світ моїх захоп­лень",  "Фізична краса не постійна, а духовна – вічна” , "Мій ідеал",  "Бережи честь змолоду",  "Як стати лідером?", "Інтернет не лише твій друг".  Тренінги "Кроки до успіху", "Сам собі вихователь".

2.     Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей.

  

Метою є засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:

- здоров’я – найвища цінність;

- ціннісне ставлення до оточуючих людей;

- культура спілкування і мовленнєвий етикет;

- повага до батьків, сім’ї, родини;

- цінність здорового способу життя;

- формувати навички співжиття у колективі;

- готовність нести відповідальність за свої вчинки.

- неприйняття агресії і насильства.

Для досягнення поставленої мети ми з учнями приймаємо участь в шкільних спортивних змаганнях і конкурсах. На класних годинах обговорюємо правила особистої гігієни, харчування, режиму дня. Проводжу бесіди: “Шкідливі звички та здоров’я.”, "Що таке СНІД", "Я і моя родина", "За правилами етикету","Ризики в Інтернеті".

     Кожного року проводяться спільні бесіди із лікарями районної  центральної лікарні по запобіганню захворювання на СНІД, туберкульоз, грип та по статевому вихованню.

      Велике значення я надаю роботі з батьками. Насамперед - це батьківські збори, які намагаюсь проводити  у різних формах  : це і батьківські лекторії,   тематичні консультації, і анкетування, запрошуємо вчителів – предметників, обговорюємо проблемні ситуації. Теми зборів  актуальні, хвилюють батьків, тому збори проходять жваво і завжди з користю. Про недоліки дитини я розмовляю з батьками лише в індивідуальній бесіді, починаючи з позитивних моментів у навчанні дитини, поступово переходячи до того, на що батькам слід звернути особливу увагу. Таке звернення з батьками дає свої плоди: батьки не бояться, що випробують неприємні хвилини перед іншими, охоче приходять на збори й активно беруть участь у проведенні позакласних заходів, підготовки класу до нового навчального року. Сполучною ланкою між школою і всіма батьками класу є батьківський актив, який активно допомагає мені в організації дозвілля дітей, в ремонті, беруть участь у всіх організаційних питаннях.

3.     Ціннісне ставлення до праці.

Під пильним наглядом класного керівника учні роблять перші кроки на шляху до професійного самовизначення:

- активно-позитивне ставлення до праці;

- сформованість таких якостей як цілеспрямованість, організованість, працьовитість та наполегливість у подоланні труднощів у всіх видах діяльності;

- значущість суспільнокорисної праці;

- уявлення про сучасний ринок праці.

Цими кроками є участь у чергуванні по класу та по школі, операції «Збережи книгу», «Збережи меблі», трудові десанти (прибирання та благоустрій  пришкільної території та території селища.  Мною проводяться бесіди на класних годинах: «Працюємо разом, радіємо разом», «Основи економії та бережливості», «Підліткова праця: правознавчий аспект» , «Світ професій: праця та покликання».

4.     Ціннісне ставлення до природи.

Виховними досягненнями цього напрямку я вважаю:

-         відповідальне ставлення до природних ресурсів і багатств;

-         ощадливе використання енергоносіїв;

-         формування екологічної культури;

-         навички безпечної поведінки в природі;

-         потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;

-         навички життєдіяльності в умовах екологічної кризи.

Учні із задоволенням приймають участь у туристичних походах та змаганнях, у туристичних поїздках до с.Карбівки.  Найбільш талановиті у малюванні учні щорічно приймають участь у конкурсах малюнку. Проводяться бесіди: "Уроки Чорнобиля","Збережемо чистоту водних просторів наших!", "Бережіть рідну природу!", "Бережіть ліс — легені планети!". "Мальовничий мій край; оформлення альбому".

5.     Ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

При роботі з цим напрямком я намагаюсь сформувати у учнів  потреби у спілкуванні з мистецтвом, як з основою естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності.

При цьому  я спостерігаю невпинний зріст у більшості учнів:

-         пізнавального інтересу до мистецтва;

-         здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері;

-         художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів і культури мислення та поведінки.

Стимулом для цього, я вважаю, є відвідування  Доброведичківського краєзнавчого музею, хутору «Надія»,  Кіровоградського театру імені Кропивницького, екскурсія по шевченківських місцях і до м.Києва, а саме стародавній Київ. Це  участь класу у районних та обласних конкурсах знавців рідної мови, участь у конкурсі «Весняна зірка»

6. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Воно виражається у сформованості потреби у збереженні та при­множенні духовного й матеріального багатств українського народу:

-         відповідальності, як важливої риси особистості, за долю Батьківщини;

-         розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов'язків;

-         громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;

-         власної віри у духовні сили народу, його майбутнє;

-         усвідомлення себе патріотом і громадянином України;

-         потреби у полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги.

Особлива увага надається мною при розкритті теми великого подвигу наших прабатьків та громадян у часи Великої Вітчизняної війни.  Системними стала волонтерська робота з допомоги ветерану ВВв Жолуденку А.В., а також зустрічі з воїнами АТО.

Щорічно діти приносять квіти у дні партизанської слави та 9 Травня.

Проводяться «Тижні права».

 Бесіди "Я - громадянин і патріот дер­жави", "Збережемо наш скарб - рідну мову", "Джерела духовності мого краю", "Видатні люди мого краю", "Допоможемо ветеранам", "Українці за кордоном. Що таке діаспора?",  "Україна - суверенна і незалежна держава", "6 грудня - День збройних сил України", "Є пам'ять, якій не буде кінця", "Воїни - інтернаціоналісти".

     Я вважаю,що я -  щасливий класний керівник,бо  мої колишні учні – чуйні, справедливі, доброзичливі, прекрасні люди і професійні фахівці.
      Педагогіка співробітництва, яка застосована в моїй навчально-виховній діяльності, виявляється тим сприятливим середовищем, в якому  здатна сформуватися особа громадянина, що володіє високим рівнем компетенцій, готового до успішного самовизначення в сучасному світі.

        Ще я маю надію, що мої вихованці, почерпнувши життєвий досвід при спілкуванні зі мною, обов’язково перевершать мене, своїх батьків, та наблизяться до своїх заповітних мрій.
І закінчити свій опис досвіду  хочу словами Л.М.Толстого, який стверджував, що «Виховання дітей є лише самовдосконаленням  вихователів».